списане
коли твої переспілі слова
наповнювали нотами пустий вагон потягу
я вчилась молитись
так безпомічно і щільно
завойовувала бренькотом власні кроки
що моя хода починала кульгати
і кожен наступний подих прошивався гамівною сорочкою
орнаментами спорохнявілих зупинок
і цоканням усіх годинників
я народжувалась черговою бруківкою
під твоїми ногами
згладжувала усі резонатори і порожнечі
що зривались з кінчика гортані
твоїх покалічених ребер
нафтовий колір мого покритого волосся
нагадував висвердлювання
зім'ятого кимось всесвіту
пропливаючи по тілі твоєму пластиковим дощем
і все чого тобі треба
вичерпати з себе
світло Мавки
схожої голосом на мене
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407575
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Нова Планета