Яйця варені й сирі посварились знову,
Тема суперечки ця кожному відома.
«Ми круті та головніші, – варене волає, –
Без нас жодної події в світі не минає!
Люблять нас, беруть в дорогу, додають в салати.
І, між іншим, на Великдень будуть прикрашати.
То ж кажіть хоча би що: вам до нас далеко.
Як комасі, що повзе, до птаха лелеки.»
«Ціну знаємо собі, – сирі яйця кажуть, –
Сумніву навіть немає: нас частіше смажать.
Тільки ми, до речі, здатні продовжить породу
І висловлюємо ми протести народу!
Курка нас несе, не вас, в тістечках ми, в кремах.
П’ють нас знатні співаки, не кричіть даремно.
Бо якби нас не було, ви б не вихвалялись
І заслугами своїми так не хизувались.»
Дуже часто по життю: хто себе крутим вважає,
Завдяки кому такий – геть не пам’ятає.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407315
Рубрика: Байка
дата надходження 08.03.2013
автор: Надія Рубінська