Я дістану сукню із шафи,
яку купила на першу зарплату.
Вона там лежить вже місяців з два
і нічого, що трішки прим"ята.
Сьогодні я вийду із хати,
вперше, коли ще не темно.
І не в найках своїх, як завжди,
а в туфлях чорних, напевно...
Волосся своє синьо-темне
делікатно опущу на плечі.
Намалюю губи червоним,
щоб ніби, як жар розпечені...
Зараз дописую речення
в позі лотоса в шортах і светрі.
Я не вмію в"язати шарфи,
набираючи вміло петлі.
Очі протру свої,
вип"ю знову зеленого чаю.
Підмалюю чорним їх,
наче так бути має.
Нігті я маю покриті
прозорим матовим лаком...
Чому не подзвониш ти,
мені уже якось однаково.
Я фарбуюсь вдруге чи втретє,
цінуючи більше природнє...
Я дівчина! Отже, свято
це для мене сьогодні :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407206
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2013
автор: ЕТ