. Дівчинка
Дивляться широко на світ оченята,
Хочуть збагнути все і пізнати,
Та не все дозволяє мати.
. Дівчина
Окриленість мрій,
Романтизму сувій,
Перше кохання,
На принца чекання.
. Кохана
Струм тепла від руки до руки,
Очі в очі - спільне проміння,
Ми дорослі і ми малюки,
Під зоряним неба склепінням.
. Жінка
Довершена гра форм,
Таємниці незбагненна глибочінь,
Тепло і холод, штиль і шторм,
Найбільша царина енергій інь.
Почуттів тонкі метаморфози,
Часом..., вінок рабині на чолі,
Ні! То корона королеви... раптом сльози,
Ніжність рук, доглянутість і... мозолі...
. Мати
Молода мати,
нічний неспокій,
так хочеться спати,
рідне дитятко
й надії високі
на своє янголятко.
. . . . . . . . . . . . . .
Дорослі діти,
онуки ростуть,
посивіла мати...
коли ж сидіти?
. . . . . . . . . . .
Лікарняні палати,
Остання путь...
На могилі квіти...
. Жінка. Пісня закоханого серця.
Голки звуків встромляються в полотно тиші,
стібками викладають візерунок мелодії,
спиралі полотна, збагачені, огортають враз,
гіпносповиті, ми заклякли окрилено.
Ніби згорнуто простір, і течії час -
десь далеко, непомітно полишив нас.
Коханий! Ти не можеш тепер від мене піти,
ти моя солодка й щемна рана.
Він мовив: я з тобою, ми разом, кохана,
померкли для мене всі інші світи.
Зорі небесні нам впали на чола,
все пройнято піснею серця, довкола.
. На фото робота автора (виконана на комп., в стилі Г. Клімта)
. Жінка - Богиня
Не та жінка богиня,
Яка грається у богиню,
Богиня та, що живе
І про це не знає.
Вона, як легка хмаринка у небі,
Близька й недосяжна,
Вона свіжість весняного ранку,
Вона ранкова зоря, що сяє,
Вона проявлена досконалість буття.
*Тут в значенні за кількістю віршів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2013
автор: GreViZ