Світить на небі знов зірка яскраво.
Місяць, як завжди, вже ніч стереже.
Погляд твій щирий, до щему ласкавий,
Нашу любов, мов вогонь береже.
Ти пригорнися до мене одразу,
Слухати буду, як серце бринить.
Чом на побаченні кожного разу
Час, мов сполоханий ворог, біжить?
Місяцю ясний, товаришу вірний,
Ти залишайся на небі для нас!
Лиш до світання в останнє я вільний,
Ти зупини нам спливаючий час.
Біллю у грудях ятрить причина.
Наче поранений птах, я стою.
Гірко, мов вдівонька, плаче дівчина
Через загублену долю мою…
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2013
автор: Надія Рубінська