Це буде, любий, завтра…

П"яніє  сад  від  пахощів  черешень.
У  вітру   круговертю  голова.
Як  описать?  Слова  тут  недоречні,
Коли  весна  вступа  в  свої  права.

Тремтить  повітря  від  адреналіну.
Бузок  своїм  цвітінням  полонить.
А  хмарка  білосніжна  від  жасміну
В  повітрі,  ніби  марево  тремтить.

Це  буде,  любий,  завтра,  а  сьогодні,
Весна  навшпиньках  тільки  підійшла.
Та  ще  сніги  ховаються  в  безодні.
Іще  зима  воріт  не  відчиня...

Та  нащо  передчасно  її  звати?
Набратися  терпіння  і  чекать..
Коли  кохання  в  серці  будеш  мати,
То  ти  весну  не  будеш  закликать.

Ось  поряд  ти  -  моє  маленьке  щастя.
А  більшого  душа  і  не  бажа.
І  втратити  його  нам  вже  не  вдасться.
І  щирістю  нехай  тепер  вража.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2013
автор: Н-А-Д-І-Я