Востаннє

Ой  не  даруйте  мені,  прошу,  нову  душу,
Стара,  на  жаль  не  винесла  політ,
Та  й  з  серцем  попрощатися  я  мушу,
Його  списали  з  вислугою  літ.  

Тож  вже  нема  мені  на  світі  місця,
Для  мене  цілим  світом  був  лиш  він.  
Коли  опаде  з  моїх  квітів  листя,
Скажіть  коханому,  що  я  не  знесла  змін.  

Просіть,  щоб  цілував  мене  востаннє,
Бо  я  йому  боюся  говорить.  
А  раптом  вся  любов  візьме  й  повстане,
А  раптом  він  залишиться  на  мить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2013
автор: Аліна Голик