Сонце в жмуркИ з нами грається:
Визирне й знов заховається.
Вітер по небу хмаринки
Гонить весь день без зупинки.
З хмар, як з перини пір"їночки,
Падають тихо сніжиночки,
Довго в повітрі кружляють,
А на землі помирають.
Це нам зима наостанок
Подарувала цей танок.
Їй і самій все не віриться -
Березень в очі їй дивиться.
Тихо шепоче:"Ой, зимонько,
Мила моя, ти, сусідонько.
Відпочивай, не журися,
Час мій прийшов і не злися.
Поле і ліс, й тиха річечка
Хочуть весни, хочуть літечка.
Будуть тебе всі чекати,
З дальніх доріг виглядати".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405818
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: Радченко