А жить без тебе просто неможливо,
Пробач, я знаю, я уже іду...
І зачинилися навік ворота раю -
Це ж я сама собі накликала біду.
Мене ти знать ніколи не захочеш,
Але казав колись таки любив.
Тепер чужі, чужішого не маю,
Тебе не слухала, а ти ж мене просив.
Тож марно сподіватися не буду,
Давай тепер перейдемо на "Ви" .
На вас я права більше вже не маю
Ви щастям у житті моїм були.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2013
автор: Аліна Голик