Зима сумує – йде дощем,
А дощ самотньо плаче снігом.
І спокій в тім забутих тем,
Як тане світ морозних вікон.
Там стежка видно як проста
Уже розтала, бачить зорі.
Ловили сонце за хвоста
Зими плакучі коридори.
02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405760
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: Андрій Гагін