А вітер пеленав моі думки,
Окремо сум,окремо сподівання.
Складав у моі прожиті роки,
І загортав стрічками він чекання.
Волоссям моім бавився щораз,
І заплітав,чесав його руками.
Казки складав найкращіі для нас,
Що позбирав він попід небесами.
А потім дощ для мене попросив,
І Ангелики хмари потрусили.
Бо вітер більше всіх мене любив,
А Ангелики слідом все ходили.
А я крізь дощ до тебе знову йшла,
Дощ загортав мене у поцілунки.
А я своє коханнячко знайшла,
Бо вітер в душу вклав такі дарунки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405679
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: Відочка Вансель