Привіт, мій друже, як у тебе справи,
Сьогодні зранку щось змарнілий вид?
Та щось спалося у ночі погано,
Все думку думав і журив весь світ!
Чому ж, мій друже, ти такий сердитий,
Що заподіяв тобі цілий світ?
Не хоче розуміти він мене проклятий,
Хоч я кричав йому завжди і скрізь.
Він тільки хоче, щоб його почули,
А інших чути, то відразу, - відійди.
Яка мені від того завжди мука,
Коли хтось не бажає в такт зі мною йти.
Лиш ти, мій друже, вірная порука,
Завжди без слів зі мною згоден ти.
Коли сумую я, то ти також сумуєш,
Коли всміхнуся, посміхнешся й ти.
Яка чудова в нас з тобою дружба,
Ні слова поперек не скажем ми.
Так привітався він до свого друга,
Що був у дзеркалі у ванній на стіні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405670
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: Сергій Ранковий