НЕВЕЗІННЯ.

Дощем  набрякла  атмосфера,
Та  й  доля  щастя  не  дала.
Тяжке  життя  пенсіонера,
Тому,  що  пенсія  мала.

Надію,  віру  відібрали,
Звіріє  в  розпачі  душа.
Хоч  би    будь-що  подарували,
Нема  в  кишені,  ні  «гроша»

То  дощ,  то  град,  то  вітер  виє,
Від  дум  чманіє  голова.
І  серце  повсякденно  ниє,
Бо  замість  діл  –  одні  слова.

Гнітить  тягар  тяжкої  ноші,
Тож,  це  закінчиться  коли?..
Ну  не  везе  мені  на  гроші,
Як  нашій  «Ворсклі»  на  голи.
СІКалін

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405592
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2013
автор: Сідий