Зимові перелякані страждальці,
Гоніть далеко свій тваринний страх,
Бо маєте усе: цукрові пальці,
Вологий поцілунок на устах...
І журавля, який у небі в'ється,
Збираючи розкуті з криги сни,
І землю, ту, що п'є і не нап'ється
Снігами календарної весни...
Вона така. Вона сп'яніла знову
Від талого, холодного вина...
І пролісками вкритися готова,
Як бачив те колись, у дивних снах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405366
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: Віктор Банар