Свята таїна вечора закладена в затхлих нотах весняного вітру
Вона вимальовується на фоні чорних силуетів пухнастого гілля голих дерев
Її сокровенність розсіюється разом з лимонним запахом надокучливих фар
Вона розбивається на зоряні друзки й вистрибує на розхляпане небо
Вона не за розкладом озивається протяжним гудком товарного поїзда
Вона мимоволі давить на голову своєю чистотою
Вона невловима, як ендемік, котрий бореться за життя до останнього
І поки ми закупорюємо вуха музикою, а язик розмовою
Вона непомітно утікає за димчасту завісу ночі
У сподіваннях, що її ніхто не розкриє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405299
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: Хвостатий Їжак