Байдуже дивиться на місто осінь,
Для неї мало праці в хащах кам’яних.
Без неї зблякли деревця та зелень,
На фоні темних кам’яниць брудних.
По клаустрофобічних вулицях,
Натура передсмертним голосом вола.
Все шум та гам какофоній звукових.
Лиш самотній какаду на стовпі співа.
Лягають напівтіні на асфальти,
Печерний гул шуга в метро.
Камінний холод знімає наші скальпи…
А осінь вже сховала руки́ у манто.
Жовтень 2008р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405292
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: Вкраєний