Весна в етюдник нас замалювала,
Схопивши миті дотику двох рук...
А нам цього ескізу вже замало,
Нам хочеться іще тілесних мук.
Таких солодких і таких летючих,-
До хрипоти,до жару,до тремтінь...
Аж до польоту і падіння з кручі
У плетиві реальних сновидінь...
... Ми сидимо, тримаючись за руки,
Навіки замальовані в весні...
І тільки серце неспокійним стуком
Кида до щік нам кулі вогняні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405008
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Любов Ігнатова