Там край неба горить світанок,
пелюстками гарячого цвіту.
Почекаю грайливих веснянок,
І завдячую цьому світу.
Крізь щілинки весняного неба
сонця промені душу гріють.
Милуватися є потреба,
Вітри радості уже віють.
Розтопилося моє серденько,
Тихим шелестом ранніх дібров.
І чарує весна...так щиренько!
Розливається в жилах кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404931
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Роксолана-Марія