Розсіяв досвіток тумани по долині,
Закутав верби у вологу сивину.
Хазяйнувати почала весна віднині,
Послала погляд в каламутну далину.
В ряснім вільшанику очуняли сережки,
Зволожив чуба кострубатий верболіз,
А перший промінь на шляху проґавив стежку
І крізь кущі на дно влоговини поліз.
Розколотив студені вранішні краплини,
Підняв із балки розкуйовджену імлу
Й рвонуло стрімко з високості на долину
Рясне проміння вслід проворному послу.
Проклюнув пролісок вершечком листя пріле,
Покліпав синіми пелюстками вві сні
І засміявся згодом позирком несмілим
Жаданий первісток паняночці весні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404911
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Галина_Литовченко