Моя голубко, чесна в тебе доля,
Взяла життя ти на своє плече,
Цупка билинка на роздольнім полі –
Сльоза невиплакана, мукою пече.
Твоє терпіння мудре і високе.
Воно від неба, матері-землі.
Ти вічність – чорнобрива, кароока –
За все тобі низький уклін.
Схиляюсь низько я перед тобою
І стійкості твоїй я б’ю чолом.
Ти переможеш у цьому двобої.
Добро ж повинно подолати зло.
2000р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404864
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Надія Таршин