Ми чуємо музику душі,
Але нас не манять чомусь дощі.
Ми відчуваємо стук сердець,
І не віримо , що йдемо під вінець.
Живемо в мріях чарівних,
І не замічаємо речей простих.
Ми любимо спів пташок,
Але закриваємось від всіх на замок.
Ми завмираємо від природної краси,
Але ще не бачили ранкової роси.
Ми чекаємо на диво,
І хочемо щоб люди ставились дбайливо.
Ми любимо жінку за її чистоту,
І надіємось на її доброту.
Ми любимо чоловіка за почуття ,
І не можемо прожити без нього , навіть, дня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404797
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Августак