Який туман довкола твоїх слів,
Палітра кольорів немов на полотні,
А в середині тисяча котів
Шкребуться кігтями в душі.
Самообман вискользує крізь пальці,
Немов оса із гострим жалом,
Розчарування мов пекуча сальса
Впаде розколеним кристалом.
Холодний вітер буде завивати
Сумну мелодію свою,
Він мої мрії буде колихати,
В чужім покинутім саду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404655
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Злата Наркевич