Моя ненька Україна,
Чим живеш ти нині?
Що раніше скрізь руїна,
Слава ,воля Батьківщині!
Як твій Київ величався,
У роки суворі,грізні,
По-при все стоїть,зостався,
Згинули кати його залізні...
Тут Хмельницький воював,
Військо словом звав до бою,
Бог,тоді усіх карав,
Хтось бив чолом,хтось головою.
Міжусобиці велись віками,
Голови стинали ворогам,
І ось родився тут, між нами,
Син Божий. В поміч нам.
Безсмертний воїн Батьківщини,
Що волю кожному віддав,
Не знати тому України,
Що Шевченка-героя не знав
Возвеличилась наша держава,
У морі жорстокості й зла,
Та не змінилась її горда постава,
Залишилась сильною,як і була.
І тепер,коли все тихо,
Не буде тобі заміна,
Залише повік тебе лихо,
Моя ненько-мати Україна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404473
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: ПростоДен