Повір, кохана, права в нас немає…
Немає в нас причини, щоб за мить,
Коли над нами зверху сонце сяє,
Змію–розлуку до грудей тулить.
Бо як же може холод обійняти,
Коли гарячі б’ються в нас серця,
Як прагнемо обоє ще кохати,
Ти пригадай, як йшли ми до вінця.
Вже стільки років сонце над сім’єю,
Гуртує нас теплом у всі часи,
Тебе обрав я долею своєю,
Якщо образив - ти мене прости!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404325
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: Віталій Назарук