Не грайся із довірою,
Вона тоненьке скло -
Розіб`єш ненароком і
Рахуй, що не було.
Не грайся із довірою,
Вона, як дикий птах -
Зламаєш йому крила й він
Помре в твоїх руках.
Не грайся із довірою,
Вона, мов перший сніг -
Ступнеш на нього чоботом,
Залишиш слід від ніг.
Не грайся із довірою!
А граючись, шепни
Навіщо наполегливо
Вривався в мої сни?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2013
автор: Аліна Голик