Сніжить, хоч майже вже весна
З’явилась чинно на порозі,
Неначе жінка чарівна,
Заглянула в пересторозі
На тихий, сонний сад в літах,
Що від напруги просипався.
Життя бриніло у бруньках,
І сад від щастя хвилювався...
Було так слизько від сльоти,
А ми ішли і не спіткались.
Отак би все життя пройти,
Щоби стежки в одну зливались. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403993
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.02.2013
автор: Lana P.