Не суетись, дружок. И это тоже
Пройдёт, как Соломоново кольцо.
Сожгут курганы, выйдет на крыльцо
Ворчливая старуха с медной кожей.
Зачем горланить пьяным во дворе
И нарушать спокойствие всевышних,
Когда вокруг просмоленные крыши
Стоят который месяц в серебре,
И есть ли смысл искать своё лицо
Как истину - в вине, и торить тропы
В сугробах, если мир давно заштопан
Дорогами до самых полюсов?
Смотри, вокруг стирается черта,
На небе - руны Золотого Рога,
Горят снега за пазухой у Бога
И в горизонт - холодная верста.
Под Рождество любые сны - в рукав
И в ноги фонарям ложится вечер.
Есть тишина. Есть город. Это вечно.
А остальное - пригоршня песка.
(с) Стрелок
Переклад:
Не метушися, друже. Бо минеться
І це, мов Соломонове кільце.
Кургани спалять. З мідним злим лицем
Стара на ганку буркотом озветься.
Горлянку п*яну дерти уночі
Й всевишніх нащо спокою лишати,
Коли просмолені дахи у срібних шатах
Вже кортий місяць крають вісочінь.
Чи має сенс у пошуках себе,
Мов у вино по істину пірнати,
Замети стежками розпорювати, - латки
Доріг цей світ усіяли? Тепер
Дивись, як скрізь стирається межа,
У небі - руни Золотого Рогу
Сніги горять за пазухою в Бога,
У небокрай - холодна путь чужа.
Сни віщі під Різдво. У мить крихку
Під ноги ліхтарів лягає вечір
Є тиша. Місто. І усе це - вічне.
Все інше - тільки пригорща піску.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403678
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 23.02.2013
автор: Melitop_olka