Весна,
Прокинутись не може досі ще від сну
Вона,
Все позіхає, розплющи оченята!
Скажи,
Чому і досі бачу я навкруг зиму?
Зроби,
Благаю те́бе, в моїй душі теж свято
Невже,
Забула знову? Про хлопця? Він чекає
Тебе,
А ти ще спиш, і квітень за вікном гука
Пробач,
Вдягни ту сукню, він з радістю впізнає
В очах,
В твоїх, як небо, ти дівчино моя
Та йди!
У світ майнути, повина твоя правда
Не спи!
Старенька бабка від ліжка відійшла
Візьми,
Мою долоню, з тобою зможу стати
Злетить
У вирій стрімко моєї думки птах!
Навкруг
Він розтріпає по світу твою волю
У край
Наш занесе зелено бархатний мотив
Разом
Ми заспіваєм про українську долю
А то
Поглохли всі, й не чують зовсім спів
*10 квітня 2012*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403606
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Сергій Кузьмін