ОНУКОВІ…

Десь  на  днях,  одного  разу,
Підхопив  онук  заразу.
Може    руки    не    помив,
Може    щось  несвіже    пив.

І  не  знали  ми  чого,    
Та    напасть  взяла  його.  
Пробивав  холодний  піт,
І  болів,  крутив  живіт.        

Сполохався    весь  наш  рід,
Більше  всіх  нервує  дід...
Хвилювання  ті    не  марні,
Неслухняний  –  у  лікарні.

Хто    сан.  правила  незнає
Той    ганьбить  себе  і  нас.
Бо  завжди  нагоду  має
Захворіти    кожен    час.

Ти  частіше  руки  мий,
Свіже    все  і  їж,  і  пий.
А  слухняні,  чисті,  гарні,
Не  потрібні  у  лікарні.
СІКалін

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403569
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Сідий