А в мене на носі
усілась весна,
дзижчить і тривожить –
така навісна.
Бажає, щоб настрій
веселий всі мали,
так я усміхнувся,
кричить, що замало.
Не хоче ні снігу,
ні вітру; я прошу,
ще трошечки, чуєш, -
і знову пороша…
Ридає і б`ється,
немов леопард,
коли вже, питає,
настане мій старт?
У мене на носі,
усілась весна,
кричить і ридає,
така навісна...
19.02.201
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403304
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: soneta