У кожній грудочці землі
Я чую лагідне прохання:
-Ти збережи і не нашкодь мені,
Втомилась я від марнування.
Ще ж річка швидкоплинна є
І лаг розлогий колосистий,
Джерельце кришталеве б’є,
І трави, як колись, росисті.
Поглянь на мене в літній день.
Усе так схоже з Божим раєм –
Черешнею, суницею, малиною,
Вам, мої любі, догоджаю.
Увесь цей рай з останніх сил,
Я на собі оберігаю.
І кожну мить, вночі і вдень –
Прозріння вашого чекаю.
2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403244
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: Надія Таршин