Іринці Холоднюк присвячено
Ми були разом. Хай лише у ві́ршах,
В моїх думках, щоденниках і снах.
Не так погано. Може бути й гірше.
Пройшли роки. А ти в моїх словах...
Ще досі ти. Ще досі твоя постать.
І твоя кучерява голова.
І скільки не казала собі "досить!".
Я ще сумую - бо любов жива.
Нічого. Ти десь поряд. Десь у місті.
А, може, ми побачимось колись?
Коли це буде? Як пожовкле листя
Нам затанцює вальсом падоли́ст?
А, може, навесні, у дивнім цвіті,
Коли природа ніжність нам віщує?
А раптом ти мені принесеш квіти?
А раптом ти все те, що я відчуєш?..
Та ні, не буде. Більше ми не разом.
І, власне, ще й ніколи ми не бу́ли.
Ти зрадив зда́лека. Живе моя образа.
Та почуття от... знову не минули.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2013
автор: Хвостатий Їжак