ДРУЗІ НАШІ МЕНШІ

Ми  хвалимось,  що  любимо  тварин.
І  тільки  їм  даємо  перевагу…..
Бо  часто  уникаємо  людей
І  не  шукаємо  в  них    дружби,  ні  розради.

Тварини,  кажуть,  нижчий  інтелект,
Бо  зайвого  не  вимагають  і  не  просять.
Самі  без  нас  на  світі  проживуть
І  мовчки  всі  наруги  зносять.

Тваринний  світ  безмежний  і  складний,
Засвідчує    про  Боже  вміння.
Людина  бачить  в  ньому  величність  Творця.
І  кожне  твориво  –  на  подив  і  благоговіння!

Насправді  в  світі  все  чомусь  не  так  –
Людина  всю  природу  зруйнувала.
І  задля  хтивості  своєї  нищить  все:
Потрібні  шкури,  пір’я  і  розваги.

Кістками  жертв  оздоблюєм  житло,
Дорогу  стелимо  живими  килимами….
Чим  хвалимося,  звірі  з  між  звірів?
Потужними  і  хижими  зубами….

Не  просто  зрозуміти  тих,
Хто  звірів  люблять  більше  ніж  людину.
Хіба  що,  до  стосунків  між  людьми  не  доросли
І  бачать  лише  тих,  хто  ображав  тварину.

Відомі  ті,  що  нищили  тварин:
Німрод  між  них,  нащадок  Хама.*
Ерцгерцог  Фердінанд,  з  австрійських  королів  –
Прославились  колись  жорстокістю  тиранів.

Забави  дикі  цих  вельмож
Осуджені,  порівняні  з  поганством.
Та  видно  ця  хвороба  безнадійно  затяжна  –
Мордує  аж  до  нині  всяке  панство.

Стихія  дикої  юрби:
Піймати,  знищити,  терзати.
Зірвати  там,  де  не  зростив…..
І  на  дорозі  все  топтати.

Блаженний  час  нестримних  почуттів
В  оточенні  духовно  рідних.
Де  зайві  всі  гримаси  й  етикет,
І  маски  благочестя  не  потрібні.

Чи  стане  Бог  терпіти  цей  бедлам,
 Чи  роль  людини  полягає  в  цьому.
«Хто  нищить  Землю,  вигублю  їх  Я!»
Належить  вислів  цей  Святому.**

*    «жителі  Сходу  звикли  називати  своїх  видатних  людей  іменами,  які  давали  їм  після  смерті,  що  інколи  приводить  до  дивовижного  узгодження  між  іменами  та  ділами  тих  людей».    «Саме  ім’я  «Німрод»,  яке  походить  від  слова  [ма•ра́д],  і  означає  «ми  збунтуємось»,  вказує  на  насильницьку  протидію  Богові.  Ім’я  так  точно  характеризує  цього  чоловіка,  що  могло  бути  дане  його  сучасниками,  й  отже  стало  власним  ім’ям.  У  примітці  Кайл  цитує  історика  Якоба  Перізонія:  «Я  думаю,  що  цей  чоловік  [Німрод],  жорстокий  мисливець,  в  оточенні  зграї  своїх  товаришів,  намагаючись  спонукати  решту  до  бунту,  постійно  повторював  «німрод,  німрод»,  тобто  «збунтуймось!  збунтуймось!»  Тому  в  пізніші  часи  інші,  навіть  сам  Мойсей,  називали  його  тим  словом  як  власним  ім’ям».
     **  Об’явлення  11:18  (Переклад  нового  світу)  «Але  народи  розгнівались,  і  прийшов  час  твого  гніву,  а  також  настав  визначений  час  судити  мертвих  і  дати  нагороду  твоїм  рабам,  пророкам,  і  святим,  і  тим,  хто  боїться  твого  імені,  малим  і  великим,  та  знищити  тих,  хто  нищить  землю».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402940
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: А.Б.В.Гість