Безсонна ніч...
Вже в котрий раз...
Бере мене у зоряні тенета
І хочеться летіти аж туди
У найвіддаленішу від усіх планету.
Бо часом хочеться побути наодинці
Із власними думками та бажаннями
Зануритись в свої солодкі мрії
та не ділитися з ніким стражданнями.
Просто не хочеться вже стримувати сліз
це сльози радості, а може і печалі....
Для всіх я безтурботна, і банальна
а іноді весела та смішна
Та глибоко в душі - наївна й бідолашна
сентиментальна є насправді я.
і навіть іноді буваю романтична...
та найчастіше я егоїстична...
Я трохи божевільна й ненормальна
І думаю не так як інші мого віку
А взагалі мені самій це навіть дивно
Що зараз викладаю це письмово на папір
А не мовчу, як завжди було до цих пір
Безсонна ніч...
Вже вкотрий раз...
Холодна недопита чашка кави на столі
Підказує мені, що вже світання
А я пишу свій вірш
Надіючись, що він є не останній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402466
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Лілі