Криниця за селом,
вода прозора.
Приступок кам'яний
і мерехтливі зорі
на дні її.
Там трави пахнуть медом.
Голубить неба синь,
коли лежиш горілиць.
І спеко́тная днина
приносить спрагу
в полудня годину.
І пригинаються коліна
до води,
та геть схиляється
в поклоні спина,
неначе не криниця,
а ікона,
серед духмяної,
високої трави.
Криниця за селом,
вода прозора...
серпень 1992.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402347
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: @NN@