Така весела і розкута…
Така солодка і терпка…
Іскриста і оманлива – отрута…
Я поманю тебе із кришталя.
Замружиш очі і підеш за мною,
І не важливо,як,куди,коли.
Ти просто упиватимешся грою,
Яку ми так раптово почали.
Я ніжно подивлюсь тобі у вічі,
Ти будеш танути від дотику руки,
Повіриш в те,що ці хвилини вічні,
Що я на віки буду там,де ти.
Пробач,маленький,це не в моїх планах.
Ти дуже милий,тільки не сумуй.
В моїх очах,неначе на екранах,
Не ти один,та тільки не ревнуй.
Ти зрозумій,твоєю я не стану.
Належати я можу лиш СОБІ.
Гортати кадри ці не перестану.
На мить лиш зупинюся на тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402190
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2013
автор: Усміхнено-заплакана