«А ти до мене приходи…
У сни, у мрії, назавжди.»
Відчую поклик – і прийду у мить,
Бо від кохання серце так щемить...
До тебе лину в снах і на яву,
Свою любов до краплі віддаю.
Лиш сонечко всміхнеться на світанку –
це я уже в думками з тобою зранку.
А вітерець тихенько зашумить,
Роси краплинка на листочку забринить,
І соловейко заспіває у гаю –
Це я шепочу стиха, що ЛЮБЛЮ…!
Моє ти сонце вранішне ласкаве,
Моя любов, що заблукала в травах,
Де запах ніжний м"яти й чебрецю,
І це відлуння - " Я також ЛЮБЛЮ!..."
І почуття вже підіймаються у вись,
Про щастя це й не мріяла колись.
Воно прийшло в життя моє де Ти,
Там вже немає сліз і самоти.
Мов вогник в моїм серці засвітив,
Яскраві зорі в небі воскресив.
Мости любові пролягли між нас,
Їх не зруйнує ні стихія, а ні час.
Я босоніж до тебе йду у снах,
Твій поцілунок відчуваю на устах,
І дотик трепетний, солодкий водночас,
Тепло приємне зігріває ніжно нас.
Любов іскрить, мов чарівне проміння,
Бажання наше - наче божевілля.
І будить в серці молоду, дзвінку весну.
До тебе, милий, крізь дрімоту йду,
Бо так відчути поряд хочу знов,
Моя ти мрія, ніжність і любов!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402179
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2013
автор: Настя Ковал