Коли душа зенемагає,
Мені земля допомагає.
Занурю в неї свої руки –
Стихають всі душевні муки.
ЇЇ погрію у долонях –
Від мене геть іде безсоння.
Як рясно землю заквітчаю,
То гарний урожай я маю.
Теплом обгорне мої ноги,
І не важкі уже дороги.
І поглядом відпочиваю –
На всій красі, що земля має.
2001р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402172
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2013
автор: Надія Таршин