Коли ми станемо старими

Коли  ми  станемо  старими,
Якщо  ж  ми  станемо  старими,
В  нас  буде  по  тростині,
Без  якої  нікуди.
На  літаючій  машині,
В  неділю,  в  6-  ій  годині,
Ти  будеш  возити,
Внукам  пиріжки.
Ці  зарубіжні  серіали,
Що  ненароком  співпали,
З  понеділка  по  четвер
І  навпаки,
Такі  плакучі  фінали,
Любов  з  криміналом,
Такі  старі  і  смішні
Знайомі  зірки.
Твої  любимі  вазонки,
Fatsia  japonca,
Тепер  немов  джунглі
по  вікні,
Ці  маленькі  запонки,
Ґудзички  -  заколки,
У  шкатулочках  набиті,
По  подушечкам  голки.
Твої  окуляри  з  20-х,
На  фото  в  кімнатах,
Така  шевелюра  -
Тепер  нікуди.
у  альбомі  по  датах,
Твоє  біле  плаття,
На  якому    недавно
Пожовтіли  стрічки.

Якщо  час  нам  виб'э  зуби,
І  лікар  випише  протез,
Я  всеодно  тебе  любити  буду,
З  зубами  тими  чи  без.
Лопатою  дасть  по  спині,
Скрутить  світло  в  очах,
Ти  будеш  моя  половина,
Допоки  не  поїде  дах.
У  нас  не  поїде  дах.


Коли  ми  станемо  старими,
Якщо  ми  станемо  старими,
Десять  метрів  у  хвилину,
Уже  показники.
Я  буду  скаржитись  на  спину,
І  від  моризива  ангіну,
На  невтихаючих  сусідів,
І  стіни  тонкі.
Сумувати  невблаганно,
За  Міком  і  Ганном,
Здувати  з  дисків  пилинки,
Цитувати  рядки.
Брати  в    руки  гітару,
На  одинці  з  диваном,
Між  вуса  щось  бурмотіти  -
Старі  пісеньки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402113
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 18.02.2013
автор: Dickson