Ранковий дощ, ранковий дощ,
Шепоче стиха щось про щастя.
Біля сміттярки мокне бомж
Синюшно-бруквяний від п’янства.
Промчав елітний мерседес –
Забризкані всі перохожі.
Не сподівайсь: нема чудес,
Мовчить достойність в людях, схоже.
Під парасолькою йде франт,
Калюжі браво оминає.
Над головою музикант
Фальшиво вальс Шопена грає.
До штори тягнеться рука,
Цей світ від себе закриваю.
Назад немає вороття,
А з цим вперед – бажань немає.
За руку шарпає онук,
Він пише твір про Батьківщину.
Тож, напиши, мій юний друг,
Про нашу дійсність нестерпиму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401931
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: Г. Король