Кожен з нас коли-небудь писав смс - і стирав текст. Боячись наслідків.
Хтось писав "Я кохаю тебе" - і стирав, боячись невзаємності.
Хтось писав "Я не кохаю тебе більше" - і стирав, боячись залишитись сам.
Писали ми і злі, матюкливі, болючі слова - і стирали, не бажаючи робити боляче.
Писали слова великої ніжності, турботи і ласки - і стирали, боючись бути засміяним або вважаючи, що вони просто-напросто не потрібні отримувачу.
Завжди щось заважало, сиділо черв*ячком сумніву у грудях.
А через деякий час починали жаліти про те, чого не зробили...
Цікаво, яким би було наше життя, якби всі ті повідомлення відправились?
І скільки повідомлень ми не відправили, а треба було, і скільки повідомлень ми таки відправили, а робити цього було не слід?
Не бійся робити крок. Буду банальна, кажучи, що все, що не робиться - на краще.
Але у моменти вагання, все ж натисни "відправити". Знайди в собі сили і зміни своє життя!!!!! Натисни страшну клавішу мобільного чи кейборда тільки для того, щоб побачити, що з цього вийде.
Напиши мені, читачу, якщо все ж зважишся. Я триматиму за тебе кулачки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401852
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: Дагней