У мене, мабуть, закохався лютий...
Все цілував мене вітрами в щічку,
І був такий веселий і розкутий,
Як загорнув мене у темну нічку.
Під вікна запросив джаз-бенд котячий,
Щоби всю ніч співались серенади,
А як не визирну-тихенько плаче,
Кляне свої,ним вигадані, вади.
Дізнався, що не поважаю шуби-
І розтопив усі сніги пухнасті.
Тепер чекає поцілунку в губи...
Розвів тут справжні "серіальні страсті"...
Я ж бачу- без взаємності страждає:
Вже спав з лиця, увесь аж посірів.
Насупився- і сонечка немає,
Посилив холодність заплаканих вітрів...
І хай я буду сто разів дивачка,
Та поцілунком відповім взаємним,
Щоб він щасливим йшов у літню сплячку,
І бачив сни, щасливі і приємні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401604
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Любов Ігнатова