Шалена думка очi нашi обпiкаэ,
Чогось знання щось взнати не даэ.
А те бажання кожен раз зростаэ,
Яке до краю всiх нас приведе.
Я загубила всi листи до неба,
Слова злетiли наче краплi вниз.
Ми не пiднялась, коли було треба,
А, мабуть, падали у полум'я, як хмиз.
Прощання смак накриэм ми з тобою,
I осiнь пiзня, буде свiдок нам.
А дощ знайде, дорогу в сад зi мною,
I я забуду, всi знання, лиш там.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40149
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.09.2007
автор: олена к.2