Дорога до раю захована в хащах,
Побачить її тільки вперта любов.
Відчути жадане покликання краще,
Коли закипає від радощів кров.
Шукай її сміло і дуже натхненно,
Мов пазл приміряй до святої канви.
Усе незбагненне розрадить щоденно,
Накриє безмежжям чудових новин.
Дорога до раю утворена з плетив,
Та їх розпізнати – завдання складне.
Хай дасть тобі силу до нового злету,
Подібне до дива чуття неземне.
Обачно ступай через глиці, що ранять,
Хоча цю мізерність в думки не бери.
Знемогу розвій, заучивши напам’ять
Маршрут, над яким твоя зірка горить.
Дорога до раю – це тільки початок
Стремлінь, що вкладають до подиху сенс.
Дай волю словам, почерпни із нотаток
Латентну премудрість у давніх-давен.
Не бійся, що стерлись до болю підметки,
Іди і шукай свій святий вертоград.
Бездарний вертеп залиши надто ветхий,
Поринь в макрокосм, де цінується лад!
18:05, 12.06.2011 рік.
Зображення: http://oboibesplatno.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2013
автор: yusey