Невдовзі людство я покину (пер. К. Бальмонта)

Невдовзі  людство  я  покину,
Ненависть  жити  заважа,
Моя  єдина  Батьківщина,
Моя  спустошена  душа.

З  людьми  я  нуджуся  без  ладу,
Одне  і  теж  я  бачу  в  них,
Бажаю  випадку  і  зради,
Кохаю  рух,  віршів  мотив.

О,  як  люблю  я  випадковість,
Солодкий  присмак  губ  п’янких
І  захват  весь  –  як  біль  раптовий,
І  вірш,  в  якому  спів  струмків.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401265
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.02.2013
автор: Мірошник Володимир