Разом із Любою Ігнатовою
(Вона - Любов Ігнатова. Він - Віталій Назарук)
Вона. Осідає тихо в ніжність вечір,
Хвилі часу стукають у скроні,
Обійми мене ще раз за плечі,
Поцілуй сполохані долоні.
Він. Я без тебе сонечка не бачу,
А твої вуста – мені дарунок,
Пригорнися, пташко, для удачі,
Хай вогнем палає поцілунок.
Вона. Ти послухай, як шепоче серце,
Це здійснилась заповітна мрія,
У мені твій подих відізветься,
Я без тебе й дихати не вмію.
Він. І мені без тебе не прожити,
Я люблю тебе, моя кохана.
Буду все життя тебе любити,
Сонечко моє, чи зірко рання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401091
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2013
автор: Віталій Назарук