1
Панування: над державами – держави,
Над народами – народ,
Столичне місто – над містами,
Станів, посад, смаків і мод.
Держава силою панує,
Народ зверхністю, мовою бере,
Столиця статус експлуатує,
Все інше також щось дере.
Панівний фору завжди має
У законодавстві, у моралі,
Бо він інших заставляє
Вчитися, робити, бігти далі.
Права людини рівно дишуть:
Серед рівних – є найрівніший.
То ж меншини не ради слави
Виборюють собі державу!
2
Ну що тут, друзі, вам казати
Про Іудею, Рим, Панмонголізм -
Всі в світі хочуть панувати:
І Третій Рейх й Панамериканізм.
Читайте казки, де принцеси
Чи принци, царі, королі
Височіють над своїм плебсом -
Володарі душ, держав, землі.
Корупція скрізь процвітає,
Чиновник – пан бере хабар,
Олігарх політика купляє,
Бандит влаштовує «базар».
3
Бабу Катю у лікарні
Зроду – віку не пройдеш,
Поки подарунок гарний
Ти їй в кишеню не вкладеш.
Дитя в садочок ти ведеш
Чи раптом вже пішло до школи -
Гроші, подарунки скрізь несеш,
Панує запобігливість довкола.
Що там про виш уже казати:
Вступити, вчитись, іспит скласти -
Скрізь «на лапу» треба дати,
Хоч наука і не світить щастям.
4
Є стан чи сан, а чи посада,
То ти вже пан і височиш,
Коли ж пробравсь наверх, у владу -
Найбільший маєш тут бариш.
Тепер так є й завжди було,
Коли у праці розділились:
Одним добро, а іншим зло,
Лиш всі би Господу молились.
Він наверху найвищий пан:
Душею й тілом владарює,
Всім чітко визначає стан,
Бо усіх бачить і все чує!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401028
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.02.2013
автор: БГІ