З О Й К

З    душі,    від    серця    на    поталу
З    байдужих    слів    вогонь    думок,
В    полоні    знань,    бажань    і    зваби,
Жахливих    фактів    і    чуток.

Там    злодій    точить    ніж    на    брата,
Тут    ворог    душу    відніма,
Уже    горить    Соборна    Хата,
Кому  -  тюрма,    кому  –  сума.

А    сонце    сходить    і    заходить,
І    місяць    дивиться    з    небес,
Скрізь    зло    нахабно    верховодить,
Невже    ти,    Господи,    воскрес?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401022
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.02.2013
автор: БГІ