Так сонячно! Пишався день блакиттю ,
Десна манила. Ну скоріш –виходь!
Покликали подружки і я миттю
Вже по дорозі бігла в прохолодь
Краса кругом! Купчились верболози ,
На березі обожники Десни,
Гойдались хвилі- справдились прогнози
Прекрасний день, для нас, для дітвори.
Хлюпочимось , качаємось пісками,
Не плаваєм, радієм всеодно !
І заздримо, що хлопчик перед нами,
Так хистко плаває, лицем на дно.
А ми дивуємось, оце майстерно!
Пливе й не рухає, ні рук, ні ніг -
Розставив руки , це ж не характерно,
При цьому ще й вдихати воду міг.
Надбігла хвиля , от тепер він в небо,
Пильно вдивляється, несе вода,
А ми у розпачі! Хіба ж так треба!
Щось задалеко хлопчик відплива.
І кричимо- гей хлопчику вертайся!
Куди ж оце збираєшся плисти?
Та він на хвилях плавав й не спинявся,
Дивився ввись, гойдався без мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400844
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: горлиця