Я мушу спати по діагоналі,
Бо маю аж занадто довгі ноги.
Можливо, навіть довші, ніж у кралі,
Яку обдарували модні боги.
Але я модним богам не молився –
Чи то не знав про них, чи то не вірив.
Але якийсь із них не поскупився,
А може хтось не так мене поміряв.
А ще в мене штани короткуваті,
Бо не знайти мій розмір на базарі.
Чи боги були пришелепкуваті,
Чи той, хто міряв щось не був в ударі.
До правосуддя закликаю я Феміду,
Кляну богів за їх метикувалку.
Я через них у поїздах не їду,
Боюсь, що не поїду й в катафалку.
Мені ще й за столом сидіти важко –
Ногу на ногу покладать немає змоги.
Та довгі ноги – це не вуха Чебурашки,
Спасибі хоч за це вам, модні боги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400656
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 13.02.2013
автор: Олександр Яворський